«Гра проти власного бізнесу»: чому нові правила для МАФів обурили одеських підприємців
626 
Одеські підприємці заявляють, що нові правила розміщення тимчасових споруд можуть поставити під загрозу роботу близько 3,5 тисячі представників малого бізнесу. Через проєкт, який передбачає електронні аукціони, нові платежі та спрощений демонтаж МАФів, у місті вже розгорілися гострі дискусії.
Документ, розроблений Управлінням розвитку споживчого ринку Одеської міськради чиновники називають кроком до прозорості. Натомість бізнес переконує, що це може стати загрозою виживанню, особливо під час війни.
У ситуації спробувала розібратися журналістка Район.Одеса.
Що передбачає проєкт
Документ «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в Одесі» оприлюднили 29 червня 2026 року.
Однак нарада під головуванням першого заступника міського голови Олександра Філатова та в.о. заступника міського голови Андрія Маковецького за участі депутатів, чиновників та підприємців оголила глибокий конфлікт інтересів. Хоча керівництво міста від початку запевнило у готовності вислухати усі думки.
Головна мета розробників, за словами в.о. начальника управління торгівлі Олени Вербельчук, – замінити непрозорий принцип «першого заявника» електронними аукціонами, збільшити надходження до бюджету та очистити місто від незаконної торгівлі.
Серед ключових змін:
Продаж прав через електронні торги: Право розміщення стаціонарних тимчасових споруд (ТС) площею до 30 кв. м виставлятимуть на аукціон. Перемагає той, хто запропонує найвищу ціну.
Централізація повноважень: Управління торгівлі стає єдиним організатором аукціонів, адміністратором реєстру, стороною договорів та контролюючим органом із правом ініціювати демонтаж.
Широкі важелі впливу: Чиновники отримують право скасовувати аукціон на будь-якому етапі до його проведення, а також висувати додаткові вимоги до переможців, невідповідність яким загрожує дискваліфікацією.
Спрощений демонтаж: Об’єкт вуличної торгівлі зможуть демонтувати на підставі наказу керівника управління. Під поняття «елемента торгівлі з невстановленим власником» потрапляють об’єкти без QR-коду, без документів на вимогу або ті, що залишені без нагляду. Повернення майна можливе лише після відшкодування витрат на демонтаж і зберігання, граничні тарифи яких у документі не визначені.
Окрім ціни лота, бізнес зобов’яжуть сплачувати реєстраційний та гарантійний внески, послуги архітектора, оформлення документів, виготовлення таблички з QR-кодом (близько 8,9 тис. грн), а також 5% комісії оператору майданчика від річної вартості лота.
За оцінками ВГО «Асоціація підприємців Одещини», нові вимоги торкнуться близько 3,5 тисячіпредставників малого та мікробізнесу. Тільки разові витрати на оформлення оцінюють у 31,15 мільйона гривень, а з урахуванням оновлення фасадів витрати за 5 років можуть перевищити 100 мільйонів гривень. При цьому прогнозований економічний ефект для міського бюджету в проєкті не підраховано.
Позиція чиновників та депутатів
Представники міської влади та частина депутатського корпусу переконують, що чинна система застаріла, а аукціони стосуватимуться виключно нових місць.
«Якщо підприємець вчасно звертається для продовження паспорта прив’язки та договору і не має порушень, договір може бути продовжений без проведення аукціону. Саме тому наші юристи вважають, що запропонований проєкт максимально мінімізує ризики для підприємців», – пояснила Олена Вербельчук.
Депутати наголошують на тому, що нинішній ринок закритий для нових учасників і створює умови для сірого прибутку через суборенду.
«Чинна система фактично консервує ринок. У популярних зонах – біля «Панорами», на Ланжероні, в Аркадії – власники ТС сплачують місту близько 60–70 гривень за квадратний метр, але самі потім здають ці точки в суборенду вже за десятки тисяч гривень. Відкритий конкурс дозволив би визначити реальну ринкову вартість і суттєво збільшити надходження до бюджету», – зауважив депутат Олег Звягін.
Депутат Олександр Славськийтакожвважає, що новим підприємцям сьогодні практично неможливо зайти на цей ринок. Максимум, що вони можуть зробити, – це орендувати місце в суборенду.
А от депутат Петро Обухов стверджує, що міська рада не пропонує відправляти на аукціони всіх підприємців, у яких закінчується строк дії договору. Йдеться лише про нові місця.
«Нинішня система без конкурсів узагалі не захищає від монополізації. Навпаки, саме відкриті аукціони є найбільш прозорим і антикорупційним механізмом», – каже він.
Також Петро Обухов запропонував встановити єдиний граничний строк дії договорів, наприклад, 5 років замість нинішнього розкиду від 1 до 20-45 років та надати мерії право достроково розривати угоди, якщо об’єкт простоює понад пів року.
Позиція бізнесу
Представники бізнес-спільноти реагують на нові правила роботи тимчасових споруд досить емоційно. Підприємці вже не вперше застерігають, що запровадження аукціонів у запропонованій формі віддасть ринок великим мережам та фінансово спроможним гравцям, а дрібний бізнес опиниться за межею виживання.
Керівник ВГО «Асоціація підприємців Одещини» Борис Емельдеш продемонстрував присутнім фільм про досвід Києва, де аналогічні ініціативи призвели до масових судових позовів та соціальної напруги.
Крім того, бізнес звертає увагу на створення двох паралельних моделей: нові підприємці купуватимуть місця на торгах за високою ціною, тоді як власники діючих об’єктів продовжуватимуть користуватися ними на старих умовах, через що найпривабливіші локації ще довго не потраплятимуть на відкритий ринок.
«Це треба врегульовувати на загальнодержавному рівні. У міської влади немає повноважень робити те, що вони хочуть. Це маніпулятивні розмови, щоб цю ініціативу впровадити. Якщо нас не почують, ми будемо виходити на вулиці та скасовувати ці рішення так само. Це знов маніпуляція», – переконаний Борис Емельдеш.
Представники малого бізнесу також зауважують, що крім аукціонів, проєкт містить приховані корупційні загрози у процедурах перевірок та дискваліфікації.
«Усі акцентують на тому, потрібні аукціони чи ні, але забувають про важливий момент: у самих правилах, які намагаються ввести, закладені дуже непрозорі норми. Управління намагається залишити за собою право одноосібно перевіряти вірогідність документів. Це створить ще більші корупційні ризики, ніж є зараз», – пояснює Карина Божинська-Урсакій, представниця ФОП «Урсакій».
Також підприємці наголошують, що міська ініціатива є передчасною, оскільки у Верховній Раді очікує розгляду законопроєкт № 10308, який має встановити єдині для всієї України правила розміщення ТС через земельні сервітути та електронні аукціони.
Від людського розпачу до звинувачень у диверсії
Окремим емоційним піком зустрічі став виступ підприємниці пані Тетяни, яка не змогла стримати сліз під час обговорення нововведень. Вона самотужки виховує та утримує п’ятьох дітей, проте через нові вимоги міських чиновників її єдине джерело доходу – невеликий кіоск – опинилося під загрозою закриття.
«Що відбувається? Під час війни змінювати умови праці – це хаос, додаткова зарегульованість і гра проти власного бізнесу, який і так ледь виживає. Я сам проводив комунікації до свого магазину, а тепер мій готовий бізнес віддадуть комусь з аукціону?!», – обурюється підприємець Олександр, який ризикує залишитися без засобів до існування.
Не стримувала емоцій під час виступу пані Тетяна: вона підприємиця, матір п'ятьох дітей.
«У мене лише один кіоск у Старобазарному сквері. Кожен раз, якли приходить новий мер, стаєтьсяякийсь жах. Костусєв брав палку і бив по Привокзальній площі показуючи що йому не потрібен малий бізнес. Труханов винудив нас змінити старий кіоск на новий за 13 тисяч доларів. У нас не було на той час грошей, ми позичали і ще два роки вддавали. Ви тепер кажете, що ви маєте право кіоск вддати комусь іншому. Зараз я розлучена, у мене четверо неповнолітніх дітей. Скажіть мені, як я можу брати участь в аукціоні?! Я не можу дати нічого. Тому що тих грошей, які я заробляю, мені вистачає тільки годувати своїх дітей. Я там навела лад на території, є постійні клієнти, які приходили коли ще були дітьми. Як я можу брати участь в аукціоні?», - ледь стримуючи сльози, запитує пані Тетяна.
Підприємицю підтримав громадський діяч Тодор Пановський, наголосивши, що історія Тетяни – це наочний приклад того, як люди будуть змушені виїжджати за кордон через втрату робочих місць.
За його словами, знищення дрібних підприємців у тилу під час війни можна розцінювати як пряму диверсію проти обороноздатності країни.
Попри гостру дискусію, сторони погодилися, що діалог необхідно продовжувати. До моменту можливого ухвалення державних або міських норм чиновники планують провести повну інвентаризацію об’єктів торгівлі в Одесі.
Тим часом ВГО «Асоціація підприємців Одещини» звернулася за роз'ясненням до Державної регуляторної служби стосовно змін, які торговцям пропонує Одеська міська рада. Там повідомили, що розміщення тимчасових споруд для підприємців регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (зокрема, статтею 28).
Читайте також:
- Район.IN.UA
Полон, мобілізація, смерть, відставка: куди зникають українські мери і хто їх замінює
- Одеса
Понад 30 одеситів здали донорську кров під час акції до Всесвітнього дня вишиванки
- Одеса
В Одесі побили матір загиблого військового: у мерії розповіли деталі
- Одеса
В Одесі затвердили межі ще трьох скверів