Чорне море втрачає дельфінів: як війна запускає каскадний механізм загибелі китоподібних
2603 Чорне море переживає один із найскладніших періодів за всю історію незалежної України. Лише протягом червня на території Національного природного парку «Тузлівські лимани» зареєстрували 56 загиблих китоподібних. За оцінками науковців, за чотири з половиною роки повномасштабної війни в Чорному та Азовському морях могли загинути близько 100 тисяч чорноморських китоподібних трьох видів.
Втім, проблема набагато ширша, ніж десятки тіл, які море виносить на берег. Загибель дельфінів – це лише найпомітніший прояв глибоких змін, що відбуваються у всій екосистемі Чорного моря. Постійні вибухи, робота військових сонарів, мінування акваторії, хімічне забруднення, наслідки руйнування Каховської ГЕС, затоплення військової техніки та кораблів, потрапляння до води нафтопродуктів і токсичних речовин створили комплекс факторів, який екологи називають каскадним механізмом загибелі китоподібних.
Чому реальні масштаби загибелі значно більші
Перші тривожні сигнали цього літа надійшли на початку червня. Працівники Національного природного парку «Тузлівські лимани» обстежили 25 кілометрів узбережжя та виявили одразу 22 загиблих китоподібних – 20 азовок, одну афаліну та одну білобочку. Такої кількості мертвих дельфінів за один день від початку повномасштабної війни тут ще не фіксували.
Уже за кілька днів, під час повторного обстеження берегової лінії, знайшли ще 15 загиблих тварин. Наприкінці місяця загальна кількість фізично зареєстрованих китоподібних сягнула 56.
Проте ці цифри не відображають реальних масштабів трагедії. Як пояснюють науковці, значна частина тіл назавжди залишається у морі. Одних тварин відносить течіями, інші тонуть, ще частину знищують хвилі або морські падальники. Тому кожен дельфін, знайдений на узбережжі, є лише свідченням значно більшої катастрофи, яку неможливо повністю побачити або порахувати.
Кожен випадок має значення
Масова загибель китоподібних – це не лише предмет екологічних досліджень. Кожен випадок, який фіксують на узбережжі, має значення і для майбутньої правової оцінки наслідків війни.
Саме тому працівники Національного природного парку «Тузлівські лимани» документують кожну знахідку: визначають вид тварини, фіксують місце та обставини виявлення, проводять фотофіксацію, а за можливості відбирають біологічні зразки для подальших досліджень
Такий підхід відповідає міжнародній практиці. Зокрема, Угода про збереження китоподібних Чорного, Середземного морів та прилеглої Атлантичної акваторії (ACCOBAMS) рекомендує застосовувати стандартизовані протоколи під час масової загибелі морських ссавців. Вони передбачають комплексне дослідження причин смерті – від токсикологічних і гістологічних аналізів до оцінки можливого впливу шумового забруднення та інших антропогенних факторів.
Зібрані матеріали допомагають не лише оцінити стан популяцій чорноморських китоподібних, а й формують доказову базу щодо шкоди, завданої морським екосистемам унаслідок війни.
Як працює каскадний механізм загибелі китоподібних
Головною причиною нинішньої екологічної кризи науковці називають повномасштабну війну Росії проти України. Однак загибель китоподібних не можна пояснити лише одним чинником.
Одеський еколог Іван Русєв наголошує, що нинішня ситуація є наслідком не одного руйнівного чинника, а їх сукупності.
«Чорноморські китоподібні зіткнулися не з одним фактором ураження, а з комплексним синергетичним каскадним ударом, де кожен руйнівний чинник посилює інший, запускаючи ланцюговий механізм загибелі. За роки повномасштабної війни антропогенне й військове навантаження на Чорне море досягло критичної межі. Особливо постраждала його північно-західна частина», – зазначає він.
Для дельфінів звук є основним способом сприйняття світу. За допомогою ехолокації вони орієнтуються, полюють, підтримують зв'язок між собою та уникають небезпеки. Коли море заповнюють вибухи та потужні акустичні хвилі, тварини можуть втрачати просторову орієнтацію, зазнавати контузій, отримувати внутрішні ушкодження та залишатися без можливості нормально харчуватися.
Саме тому біля узбережжя Одещини неодноразово знаходили не лише загиблих, а й живих, але важко контужених китоподібних.
Однак акустичний вплив – лише одна складова проблеми.
Каховська катастрофа і токсичний слід війни
Руйнування греблі Каховської ГЕС стало одним із наймасштабніших екологічних ударів по Чорному морю за час повномасштабної війни.
Разом із мільярдами кубометрів води до моря потрапили величезні обсяги мулу, органічних решток, агрохімікатів, пестицидів, важких металів та інших забруднювачів, які роками накопичувалися у водосховищі. Це суттєво змінило хімічний склад північно-західної частини Чорного моря та прискорило процеси деградації його екосистем.
У Національному природному парку «Тузлівські лимани» наголошують, що наслідки цієї катастрофи відчуваються й сьогодні. Під час обстежень узбережжя працівники нацпарку регулярно знаходять осередки забруднення мазутом і рослинною олією. Через хвильові процеси вони можуть тимчасово зникати під шаром піску або знову змиватися в море, однак самі забруднювачі не зникають – вони продовжують накопичуватися в довкіллі.
Частину токсичних речовин взагалі неможливо побачити без лабораторних досліджень. У морському середовищі залишаються важкі метали, пестициди, нафтопродукти та інші небезпечні сполуки, що потрапили до води після руйнування Каховської ГЕС, затоплення військових кораблів, зокрема крейсера «Москва», а також внаслідок постійних бойових дій.
Таким чином, дельфіни одночасно стикаються із шумовим забрудненням, токсичним впливом, руйнуванням кормової бази та загальним погіршенням стану морського середовища. Саме ця сукупність факторів і створює той каскадний ефект, про який говорять екологи.
Як зазначає Іван Русєв, популяції чорноморських китоподібних щодня втрачають життєздатність і потенціал до відновлення.
«Якщо цивілізований світ не зупинить агресора, Чорне море ризикує назавжди втратити своїх головних володарів – істот, які тисячоліттями були символом його дикої природи. Ми фіксуємо й документуємо кожен такий випадок. Це не просто наслідки бойових дій – це цілеспрямований злочин проти дикої природи і справжній екоцид», – наголошує еколог.
Читайте також:
- Буг
На Кривоозерщині викрили браконьєра: житель громади наловив сіткою риби на 32 тисячі гривень
- Баштанка
Забруднена вода на Баштанщині: у двох громадах зафіксували масові відхилення від норм
- Буг
На Первомайщині паліїв сухостою вираховують за допомогою дронів: першого порушника вже оштрафували
- Вознесенськ
Заповіднику «Єланецький степ» — 30 років: у Миколаєві провели всеукраїнську конференцію
- Еко
Відірвана кришечка на саміті НАТО