Труханов вирішив грати проти України
Отже, не отримавши підтримки від Офісу Президента України та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також побачивши позитивний резонанс щодо розпорядження Олега Кіпера про перейменування російських вулиць та демонтаж памʼятників, Геннадій Труханов вирішив грати на міжнародній арені проти України та політики деколонізації.
Спочатку він запросив якусь італійську делегацію та розповів про те, що «так можна і оперний театр знести», на що італійці відповіли всім нам, що «потрібно дорослішати разом з історією і приймати різні її моменти. В Італії багато опер написано в часи фашизму, будувалися будинки. Але це не привід не відвідувати їх, і тим більше зносити». Цікаво, Міністерство закордонних справ України, це узгоджена з вами позиція?
Потім мер поїхав до ЮНЕСКО, де обговорював захист російських памʼятників. Знову ж таки цікаво, як це узгоджується з державною політикою національної памʼяті та позицією України на міжнародній арені?
Тепер після поїздки мера до ЮНЕСКО зʼявився лист із закликом захистити російську культуру попри війну, який знову ж таки адресований ЮНЕСКО, де політика деколонізації названа «програмою знищення» та «небезпечно слизькою стежкою», яку публікує італійське видання «Il Foglio».
Лист підписаний в більшості людьми, які в Одесі не проживають та знаходяться за кордоном, але особливої уваги тут потребують певні заброньовані діячі культури та іноземці, які знаходяться в Україні, але стають на захист російської культурної зброї.
Особливо дивно дотепер бачити пару регалій «Honoured Artist of Ukraine», «Honored Transport Worker», які досі носять «діячі культури», які десятиліттями тягли сюди російську версію історії Одеси.
Скільки зусиль ці «люди над схваткой» ладні докласти, щоб захистити російські маркери. Не памʼятаю такого рвєнія з приводу дотримання прав полонених українців, у т.ч. діячів культури.
В черговий раз задаюсь питанням – після всього, що зробив та наговорив цей росіянин на міжнародній арені – що ще треба зробити міському голові Одеси, щоб в Одесі нарешті ввели військову адміністрацію?
Автор: Артем Карташов,
одеський громадський діяч, юрист
*
Нагадаємо, до генерального директора ЮНЕСКО надійшло звернення з проханням до президента Володимира Зеленського відкласти рішення щодо декомунізації Одеси до кінця війни, коли можуть відбутися громадські консультації.
Одеська обласна військова адміністрація влітку 2024 року ухвалила рішення перейменувати низку імперських топонімів у місті та демонтувати 19 пам'ятників російсько-імперським персонажам, серед яких постамент Пушкіну, Чкалову та Горькому. Проте мер Геннадій Труханов почав захищати імперські символи від декомунізації. Адже в минулому році за прискореною процедурою історичний центр Одеси внесли в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«Стаття 5 закону про деколонізацію не поширюється на об'єкти культурної спадщини», – промовив він у одному зі звернень.
- донька російського письменника, що жив в Одесі, Ісаака Бабеля Лідія, його онук Андрій Маляєв-Бабель,
- українська диригентка Оксана Линів,
- краєзнавець і військовий Олександр Бабіч,
- актор Борис Барський,
- режисерка Єва Нейман,
-
художниця, портретистка Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Катерина Білетіна.