Філармонія на біржі. 10 років по Євромайдану

В будівлі Нової біржі в Одесі крайній раз я був на концерті в дні Євромайдану. Це був якийсь рок-концерт, які постійно відбувались тут. Відтоді тут візуально нічого не змінилось, так само холодно сьогодні, в листопаді 2023.

Радянська влада цинічно реквізувала цю будівлю 100 років тому, а у людоїдському 1937-му «заселила» ідеологічну установу з «окультурювання» мас робітничого люду - філармонію. 

Італійський дворик філармонії

Всі 5 залів біржі + ресторан у дворику були перетворені в концертний майданчик. Легенди Одеси – письменники (Ільф з братами Катаєвими, Олеша) що з більшовиками потягнулись до Москви, оспівували цю дивну будівлю у романах й оповіданнях. Замість торгівлі акціями та зерном на біржі грали симфонічну, а потім й рок-музику, коли КДБ її дозволив для «цойового» покоління. До речі в будівлю старої одеської біржі заселилась й досі «квартирує» міська рада.

Такою будівля зустріла 21 сторіччя

Замовником Нової біржі в Одесі був біржовий комітет, який складався з топів місцевої економіки. Біржа цього міста була 2-ю за об’ємами виторгу після столиці імперії. За часів соціалізму всю торгівлю спочатку заборонили, потім трохи «відкрили», а після Голодомору – остаточно доручили державі. Вона ж мала виховувати будівничих комунізму, в тому числі й філармонійними закладами. Дотепер біржі в Одесі немає.

В незалежній Україні 30 років чомусь «забувають» ідеологічні заклади не тільки розформувати, крім геть одіозних університетів марксизму-ленінізму, яких молодь і не знала, але й повернути реквізоване майно власникам. 

Де ви таке бачили?

- Кому та біржа в Одесі належала? Буржуям та непманам…їх всіх вбили.

Дуже зручна позиція!

Ось й залишаються: на біржі - філармонія, у синагозі - архів, в палаці - музей. Нащо повертати власникам награбоване?!

А те, що ніякою навіть гіперактивною концертною діяльністю не можливо утримувати цю найдорожчу будівлю міста, не хочуть зізнатись всі пострадянські влади. Багаторічна незмінна керівниця обласної комунальної установи, мабуть, талановита комерсантка, але не настільки. Взагалі, філармонія лише орендар в цьому будинку чи то мавританському, чи то венеціанському стилі.  У часи «великого крадівництва» будівлю одеської філармонії було включено до списку тих, що ремонтують. Поставили залізний паркан, який всю красу фасаду зачинив. Навіть дах напередодні зими розібрали, дощем залило унікальну дерев’яну стелю великої концертної зали, про яку пишуть всі путівники Одеси, що вона без єдиного цвяха зібрана. 

Напрошується питання: а що біржа не потрібна місту, країні?

Це у ринковій економіці без цього індикативного торговельного майданчика обходитись не можна. А в імітаційній, яку спочатку комсомольці з тіньовиками очолювали, потім “чекістам” з шоуменом передали – нормою є суцільні будмайданчики.

Як би експресивно не диригувала талановита Вікторія Жадько Національним одеським симфонічним оркестром, холодна концертна зала колишньої біржі залишається холодною. Протяги гуляють галереями біржі. 30-метрові мармурові сходи ніяк не можуть подолати маломобільні громадяни на візках. 6-метрове венеціанське дзеркало невпинно старіє біля туалетів де немає гарячої води, в нього вже навіть селфі не модно робити. А юні скрипальки мають додому прямувати в концертних сукнях, бо гримерок не вистачає.

Фрагмент мармурових сходів у філармонії

Вчора на концерті була одна незряча особа, так його двоє супроводжувало, бо – суцільні сходи без позначень…

Зал одеської обласної філармонії

Все говорить в цьому будинку, що ідеали, за які повстала молодь на Майдані 2013-го сюди «не зазирнули». На чудовому концерті класичної музики з мільйонного міста у п'ятницю зібралось менше ніж 200 людей. Ну а Баха з Бетховеном тут майстерно виконували й за вусатого тирана у далекому кремлі. Імітуючи - цивілізованість.